ЗВ’ЯГЛИ́ВИЙ, А, Е.
Зв’ягли́вий, а, е. Любящій лаять. Зв’ягливого не бійся, а кусливого. Ном. № 7256.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 136.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗВ’ЯЗА́ТИ, СЯ. →← ЗВ’ЯГЕЛЬ, (ГЛЯ?),